Смеяться, права, не грешно над тем, что кажется смешно.
(Н. Карамзин)
Sic transit glогіа… Учора за труною,
Де вигідно вмостивсь якийсь товстенький мрець,
Гримів цимбалами і бубоном танець
До цвинтаря чимдуж дорогою курною
Шаліли похорони радістю сумною
Через старі гробки до ями навпростець
То так з музиками редактор-видавець
Зі славою прощавсь підступною земною
Не витримав злодюга й сам себе рішив
За те, що все життя він різав і душив
Поетів, критиків, прозаїків крамольних…
Радіють недорізані: “О небеса!
Ви нас не кинули без захисту бездольних —
Знайшлася і у вас на злодія коса!”
Петро Косенко, 1981