Земля! Почувся крик з фокмачти галеона
И на вогник берега злетілись байдаки.
Це казку-Флориду уздріли смільчаки
Відважного звитяги Понсе де Леона.
Його не вабили ні слава, ні мамона,
Ні гульбища п’янкі, ні бронзові жінки,
Віддав би він і Ельдорадо залюбки
Лиш би довідатись: де схована корона
Секрету юности. І де воно було
Те вічного безсмертя дивне джерело
В якому і старці ставали рисаками?
Давно легенду цю поглинула імла,
Та люди довгими-предовгими віками
Того ж таки шукають в тім краї джерела…
Петро Косенко, 1996