Людмилі Щегловій
Для сліз, для радощів, для щастя і для горя
Вона прийшла колись на світ о тій порі,
Коли її створили вмільці-штукарі
Із шуму пралісів, вітрів і піни моря.
В купелі давнини, не нині і не вчора,
Її охрещено у відблисках зорі,
Вона і в гулянках веселих, і в хандрі
Розрадниця для всіх, для всіх вона опора.
Як чітко до ладу звучать її пісні,
То тихі, то гучні, то ніжно зазивні
На ярмарках шумних життєвого кошмару!
І хто ж, як не Господь, на втіху нам післав
Золотострунну чарівниченьку гітару
Для сліз, для радощів, для голосних забав!
Петро Косенко, 1995