Американським вченим вдалося з’ясували, що ядро Юпітера – найбільшої планети Сонячної системи – вже довгий час знаходиться в розрідженому стані. Як говориться в доповіді дослідників університету Берклі в Каліфорнії, кам’яне «серце» газового гіганта розплавилося і змішалося з іншими компонентами.
Вчені сподіваються, що це відкриття допоможе, зокрема, вивчити екзопланету CoRoT-20b, виявлену за межами Сонячної системи в минулому році. Це надщільний гігант, ядро якого становить більше 50% від усієї маси (у Юпітера цей показник становить всього 3% – 15%). При аналізі нового небесного тіла використовувався старий принцип моделювання, і виходило, що CoRoT-20b ігнорує сучасні теорії формування планет.
Згідно з раніше прийнятим теоріям, Юпітер представлявся вченим у вигляді кількох охайних шарів оболонки навколо ядра. Тепер же встановлено, що «начинка» газового гіганта являється сумішшю компонентів без будь-яких чітких строгих кордонів.
Хью Уілсон, один з авторів дослідження з університету Берклі, розповідає:
Передбачалося, що такі планети мають шарувату будову, оскільки з даними припущеннями легше працювати. Припущення про розрідженість ядер великих планет звучали і раніше, однак ніхто не сів і не зробив потрібні розрахунки.
Окрім цього Уілсон зазначив:
Тепер, завдяки відкриттю, стало зрозуміло, як важкі хімічні елементи (наприклад, оксид магнію) можуть «плавати по всій планеті»
Він обмовився, що дані дослідження є неостаточним, оскільки навіть за допомогою новітніх комп’ютерних програм відтворення умов Юпітера на Землі являється досить проблематичним. Більш точні результати по газовому гігантові будуть отримані в 2016 р., коли до найбільшої планети Сонячної системи добереться дослідницький зонд NASA.
Тим часом, поки дослідники аналізують нутрощі Юпітера, ближчі до Землі небесні тіла влаштують єдиний в XXI столітті парад планет – рідкісне космічне явище. Сонце, Венера і сама Земля вишикуються в одну лінію 6 червня 2012 року. У разі якщо не завадить погана погода, спостерігати його можна буде неозброєним поглядом.