II
О люба Мексіко! В моїм гарячім серці
Завжди вируєш ти таким палким вогнем!
Я син твій і живу тобою день за днем
В жорстокім до загину повсякденнім герці.
О ні — я не дозволю жадній банаферці
Образити тебе, священний мій Едем!
З тобою шляхом слави в вічність ми ідем
В крилатім капелюсі і вабній чемерці.
З тобою ми не знаєм, що то значить страх
Пістоля на бедрі і пісня на устах —
Вперед без сум’яття, оглядки і тривоги!
Відвагу нашу знану з гордістю увись!
Таж нам всміхаються всі божеські дороги
І ти, кохана бітьківщино, усміхнись!!!
Петро Косенко
Являється частиною триптиха «Я мексиканець!», котрий було написано в 1998 році