В Москві Уїлл Сміт дав ляпасу журналісту
Під час презентації нового фільму «Люди в чорному – 3» відомий американський актор та головний герой фільму Уілл Сміт в Москві боровся за свою честь і гідність.
filatr
Як пахнуть липи! Рань… Над Лапинкою зорі
Як пахнуть липи! Рань… Над Лапинкою зорі
Всміхаються мені і падають до ніг,
А над Дніпром ген-ген повис золоторіг,
Осяяний вінцем в небесному просторі.
Yo soy un loro… Si! В стальній старезній клітці
Yo soy un loro… Si! В стальній старезній клітці
На патику сиджу я купу довгих літ…
Збиткують з мене всі. Мене мордує кіт,
Хазяйка досаджа в забрудненій намітці.
Читати далі »Yo soy un loro… Si! В стальній старезній клітці
Осипались листки календарів бурхливих
Є, М. Юрковій
У пісні живе те, що вмерло в житті.
(Фр. Шіллер)
Осипались листки календарів бурхливих
І хуртовин вітри змели їх в забуття,
Нема минулому й не буде вороття,
Несила й зупинити наших літ квапливих.
Послухай, друже мій, я нині сповідаюсь…
Пам ‘яти матері
Послухай, друже мій, я нині сповідаюсь…
Прийшов мій смертний час — як зможеш — помолись
За того, хто… Чекай… Давно, давно колись…
Та ні… Ні… Ні… Хоч я тепер і каюсь…
Він марив успіхом, за успіх він молився
V
Він марив успіхом, за успіх він молився
Він ревних молитов безсилів і дубів,
Тяжкою працею гасив безсилий гнів
І знову в молитвах з покорою хилився,
11 підказок для організації часу та простору
Якщо ти задаєшся питаннями, як сприяти реалізації своїх планів, як правильно організувати свій день і втискати більше справ у той щоденний проміжок часу, коли не спиш, ця стаття може виявитися корисною і передувати приємним змінам. Інколи справ дійсно більше ніж нас, але частіше проблема полягає в тому, що ми губимося в собі, витрачаємо час нераціонально, живемо так, як звикли, а не так, як хочемо.
Нижче я наведу 11 нескладних підказок, якими послуговуюся у своєму житті.
Загомонів Дністер, озвались терикони
V
Загомонів Дністер, озвались терикони,
Заговорив дзвінкий шахтарський обушок,
Устав на повен зріст карпатський кожушок,
Збудились до життя людських страждань затони.
Від тих далеких днів, коли мене з причалу
Від тих далеких днів, коли мене з причалу
Зірвав останній шторм і кинув у світи,
Чимало довелось мені перенести
І силу дивних діл побачити чималу.
Оглянуся — і сам собі не вірю… Боже!
Оглянуся — і сам собі не вірю… Боже!
Невже це я пройшов такий буремний шлях?!
Як встояв я у тих диявольських боях,
Де й Голіят не завжди вистояти може?