Африканська народна казка
Екваторіальна Гвінея
В одній далекій-далекій країні, відстань до якої ви навіть уявити не можете, жили черепаха й павук. У тій країні був страшенний голод, і черепаха завжди із заздрістю дивилася, як її сусіда десь бував і приносив додому їжу.
Sina Weibo – китайський сервіс мікроблогів. Являється свого роду гібридом між Twitter і Facebook. Сервіс мікроблогів є одним з найпопулярніших сайтів в Китаї. Станом на… Читати далі »Sina Weibo
Атомна війна загрожує знищенням
життя на нашій планеті.
(З преси)
Яка іронія! Людина — цар планети,
Вінець премудросте і величі Творця,
Чомусь лише у цього Божого вінця
Немає ні душі, ні серця, ні кебети.
Европейские и американские ученые подтвердили существование океана на Марсе.
Читати далі »Ученые подтвердили существование океана на Марсе
Зима. Тріщить мороз. Десь каркають ворони.
Мете хурделиця чортівським помелом.
Обмерзлим бруком за похиленим попом
На цвинтар тягнуться мовчазні похорони.
Я все життя спішу. Колись я мчав до школи
І до кирпатеньких літав, як тільки міг,
А в білий світ подався — знов не йшов, а біг,
Долаючи бігом моря і суходоли.
Говорить до нього Ісус:
“Уставай, візьми ложе своє та й ходи.”
(Св. Івана, 5—8)
Буває, що й до мене сум надійде в гості,
Тоді ми поринаємо у давнину.
Я сумові кажу: “Хто нашу чарівну
Вітчизну розіп’яв на рабському помості?
Нагнувши до води свою дугасту шию,
Колись статечний лебідь сам себе уздрів
І рвучко стрепенувся — красень зрозумів,
Що час його прийшов пливти до чорторию.
Ще свіжозірвану, палаючу жоржину
Мені уздріти довелося на шляху.
Я з подивом підняв її, краси криху,
Струснув із неї пил, задумавсь на хвилину.
Африканська народна казка
Мозамбік
Біг якось пес та й ніс спілі кокосові горіхи, коли це назустріч йому кіт.