Я знаю, Боже наш, що ти в тяжкій турботі
…Встань же, Боже!
Вскую будеш спати,
Од сліз наших відвертатись,
Скорби забувати?
(Т. Шевченко, «Давидові псальми, XLIII»)
Я знаю, Боже наш, що ти в тяжкій турботі
Що ти один для всіх назавжди, на віки,
Тож вислухай мене: з чієї бо руки
Мій рідний край — тюрма, цвинтарище в скорботі?