VI
Благословенна мить чудесного прозріння!
Тебе приймаю я, моряк семи морів,
Як одкровення. В нім я, вигнавець, уздрів
Правдивий смисл мого життєвого горіння.
Фантастика мого казкового спасіння
В смертельнім гурагані неблизьких країв!
Я в тих краях страждав, я в тих краях горів,
Я в тих краях відчув і власне воскресіння!
І з ним призначення своє я зрозумів —
Бодай на мить одну вернутися домів
І поклонитись низько в ноги батьківщині,
Щоб заглушить по ній болючий серця щем,
А буде я помру далеко на чужині,
З’явитися хоч раз над нею журавлем…
Петро Костенко
Входить до секстету «Моряк семи морів» написаний в 1997 році