Як Софію будували
Князь Ярослав владно поманив до себе чергового вістового.
— Слухаю, вельможний княже, — вклонився той у ноги.
— Гукни, отроче, бояр на засідання.
— Буде зроблено, володарю.
Література
Пізні грона
Вінок сонетів
Сонет № 1
Завзятий виноградар все життя трудився,
Як той біблійний Ной із заступом в руці.
У нім з народження десь на самім денці
Палкий, нестримний гін до праці поселився.
Трагедія інки
Секстет
Сонет № 1
Колись давним-давно в краю казковім інки,
У несходимих хащах перуанських Анд
Химерний парубок — не величавий гранд —
Білявої шукав собі красуні жінки.
Завзятий виноградар все життя трудився
XV
Завзятий виноградар все життя трудився,
Він виноградної шукав суперлози,
Лози він накупив і висадив вози,
Та все без успіху, хоч як би він не бився.
Сповідь пірата
Зі староеспанської
(за Хозе де Еспронседа)
Сонет № 1
Священний раю мій, о море безконечне!
Перед тобою я у вічному боргу:
В мені зродило ти життя мого жагу
І полум’я вдихнуло в мене бистротечне.
Пливли тяжкі літа без краю, без упину
VI
Пливли тяжкі літа без краю, без упину
В марудній безугавній смертоносній грі…
І став наш молодець нежданно на порі —
Святий обряд велів йому узять дружину.
Над Андами
Триптих
Сонет № 1
Над Андами висять тяжкі похмурі хмари,
А над проваллями витає хижий крук…
По спинах індіян ґуля еспанський бук
Під п’яний регіт довгохвостої арари.
На гребнях хвиль шугай, кораблику, за хмари,
X
На гребнях хвиль шугай, кораблику, за хмари,
Піратова душа вже там давно ширя,
Шумуйте, скаженійте, праведні моря,
В серцях покривджених запалюйте пожари!
Моряк семи морів
Надії Черевик
Сонет № 1
Моряк семи морів, я їх перетинаю
У пору спокою і в пору бур жаских.
На прю зі смертю йду без острахів яких
І чисті небеса я день і ніч благаю
Хто совість видумав? В Сибір його найдалі!
Хто совість видумав? В Сибір його найдалі!
То що ви кажете? Сибіру вже нема?
І як то так нема? Та ж поїдом їдьма
Жере мене вона і мучить, мов на палі!