Оглянуся — і сам собі не вірю… Боже!
Оглянуся — і сам собі не вірю… Боже!
Невже це я пройшов такий буремний шлях?!
Як встояв я у тих диявольських боях,
Де й Голіят не завжди вистояти може?
Література
У мене на долоні рожа — кров і сльози
Пам ‘яти дружини
У мене на долоні рожа — кров і сльози,
А в змученій душі моїй така печаль!
Я квіти судженій моїй несу в шпиталь —
Вона, о Боже мій, на смертному порозі.
Безмежне і сумне, пооране ярами
Безмежне і сумне, пооране ярами,
Я поле перейшов і разу не спочив,
Уздрів казковий світ, побачив силу див
І свідком був не раз не однієї драми.
Касіке Яракуй, правиця славна Бога
III
Касіке Яракуй, правиця славна Бога
У пам’яті нащадків племени його.
У Куюкутія він тюремщика свого
Еспанця Варгу вбив, потрапив до острога.
Колись зустрілися колеги-побратими
Колись зустрілися колеги-побратими
Давно минулих днів герої-молодці,
В задумі узялись за бороди-клинці:
Коли то поставали всі вони старими?
Расулу з Дагестана мій поклін козацький
Расулу з Дагестана мій поклін козацький
За ті поезії, які він написав;
Аварський не для мене. Тому я читав
Його в перекладі на справжній “старшобратський”.
Не муч мене, минуле, біллю днів щасливих
Пам’яти дружини
Не муч мене, минуле, біллю днів щасливих,
Не завдавай мені нелюдського жалю —
Я щойно поховав дружиноньку мою,
А з нею й чари днів п’янких, палахкотливих.
Звершилось! Чуєте? Це величаві дзвони
XV
Звершилось! Чуєте? Це величаві дзвони
Могильну тишу рвуть дніпрових славних гір.
Бід Бресту древнього по дальний Армавір
Тріщать і рушаться московські бастіони.
І я чимдуж стискаю серце бунтівливе
IV
І я чимдуж стискаю серце бунтівливе,
(А море скаженіє, піниться, гримить!),
Стискаю п’ястуки і в цю жахливу мить
Гроза у хвилях топить небо клекітливе.
Колись узимку я раз дівчину хорошу
Колись узимку я раз дівчину хорошу
В кіно, як кавалер порядний, запросив.
Тріщав страшний мороз, вітрець сніжком трусив
І мів дорогою дрібнесеньку порошу.