Дивуються моря: чом довгими літами
III
Дивуються моря: чом довгими літами
Брожу по світі я самотній день день у день
Чого шукаю я? Яких я жду знамень
На стежці мук моїх усіяних хрестами?
Література
Немилосердний час жнива свої збирає,
Немилосердний час жнива свої збирає,
Як здирщину збирав колись монгол-баскак —
Не тільки роки — так надію цей варнак
Душі невтішної останню відбирає.
О, як молилася царівна Дореджана
Десять років послушниця Дореджана
молилась в монастирі Св. Ніни за волю рідного краю.
(З історії)
О, як молилася царівна Дореджана
За Імеретію, за батьківський престіл,
Та Бог її не чув — горіла на довкіл
Її земля від рук північного шайтана.
Йдучі наосліп шляхом людним і бурхливим
Йдучі наосліп шляхом людним і бурхливим,
Я синьооку чародійницю зустрів
І посміхнувся їй. Розлам дівочих брів
Шугнув здивовано метеликом грайливим
Казка про те, що є в бідних і чого немає в багатих
Африканська народна казка
Мадагаскар
Розказують, що в одному селі жили два брати. Старший жив дуже просто. І завжди був у злагоді з людьми. Він обробляв землю і ловив рибу, але на силу зводив кінці з кінцями. А молодший, навпаки, був кремезний, сміливий, але шахраюватий. Він, і оком не змигнувши, дурив людей. Ставши купцем, молодший брат дуже розбагатів.
Читати далі »Казка про те, що є в бідних і чого немає в багатих
Ти знаєш, Боже мій, що на віку нічого
Ти знаєш, Боже мій, що на віку нічого
Я для життя мого від тебе не просив.
Я тільки день і ніч тебе весь вік молив
За друга вірного вступитися слабого.
Мета життя — зоря на людськім виднокрузі
Мета життя — зоря на людськім виднокрузі
Поки горить вона — допоки й живемо,
А згасла та зоря — впаде на зір більмо —
І ми кружляємо сліпцями в центрифузі.
Сонете, друже мій! Скажу тобі відверто
Сонете, друже мій! Скажу тобі відверто:
Хоча й давненько вже з тобто ми “на ти”,
Та, правду кажучи, нам тяжко в ногу йти,
Як не стараюсь я відважно та уперто.
На сто четвертий день агонії в шпиталі
На сто четвертий день агонії в шпиталі
Душа її знялась в небесний вир заграв.
На третій день вдівець дружину поховав
І залишився сам-один в своїй печалі.
Близнята
Африканська народна казка
Південно-Африканська Республіка
Давно-давно у країні зулусів жили багаті чоловік Зонді та його дружина Номамба. Вони працювали коло землі, засівали її, і їхні комори аж ломилися від багатих урожаїв. Добрі духи благословили їхню худобу, яка помножувалась і приносила їм багатство; але попри все це вони дуже сумували, бо не було в них ні сина, ні доньки, щоб розділити з батьками любов і достаток. День у день ходили вони до знахарів свого племені і пили чарівне зілля, що ті їм давали, а дітей так і не було.