Свою Оксаночку матуся так любила
Самогубство — це гріх супроти Бога
(З народної мудрості)
Свою Оксаночку матуся так любила
І так трусилися над нею цілий вік,
Що бідна дівчина помалу з року в рік
Від маминої ласки хиріла й дубіла.
Література
Я йду Каракасом. Яка краса кольорів!
Я йду Каракасом. Яка краса кольорів!
Який калейдоскоп небачених чудес!
Яке казкове злото сипле синь небес
На море суєти чаруючих уборів!
Що не кажіть мені — я проти ретроградства!
Що не кажіть мені — я проти ретроградства!
За поступ завжди я, за рух вперед стою,
Я за модерну, розкріпачену сім’ю:
Щоб батько не страждав на звички самовладства,
Скажи мені, моя первиночко завітна
Скажи мені, моя первиночко завітна,
Чи ти й сьогодні ще виводиш ті пісні,
Що душу полонили в юності мені
В дні незабутнього дня нас з тобою квітня?
Ах, місяцю, не муч… Пригадуєш, кохана
Ах, місяцю, не муч… Пригадуєш, кохана,
Як ми любилися з тобою ще дітьми?
При дивнім сяйві місячнім стрічались ми,
Коли за ніччю ніч згоряла срібнотканна.
Ціна байдужості
Африканська народна казка
Гвінея
Одного ранку стара Н’Ту пряла в своїй хатині бавовну. Біля її ніг весело палахкотів вогонь, а поруч дрімав білий кіт.
Неначе в казці ти розквітла дивиною
Неначе в казці ти розквітла дивиною
В ту дивну місячну сріблясто-білу ніч!
Не міг я відірвать на мить від тебе віч,
Красою вражений твоєю неземною
Лісові таємниці
Африканська народна казка
Конго
Якось пішов один чоловік із сином ставити в джунглях пастки. Нарили вони ловецьких ям, наставили пасток та й повернулися в село.
Як життя по світу ходило
Африканська народна казка
Південно-Африканська Республіка
По далося якось Життя у світ мандрувати. Йшло воно та й прийшло до хатини чоловіка з таким роздутим тілом, що сердешний уже насилу ворушиться.
Ослиця і гієна
Африканська народна казка
Центральноафриканська Республіка
Якось увечері, після цілого дня важкої роботи, ослиця відпочивала, прив’язана до кілочка за хижею свого господаря, а її маленький віслючок весело стрибав біля неї.