І знову я в краю, в якім, бідою гнаний,
І знову я в краю, в якім, бідою гнаний,
Колись і затишок, і спокій відзискав.
Я полюбив той край, хоч в серці і прокляв
Скитальщину жорстоку — молох невблаганний.
Література
Хамелеон і півень
Африканська народна казка
Мозамбік
Пішов якось хамелеон зі своєю дружиною в гості до півня та курки. Курка радо зустріла їх — дуже сподобалося їй хамелеонове вбрання.
Все хоче жити
Африканська народна казка
Гамбія
Полетіла якось оса шукати пух, щоб збудувати собі гніздо, і травинкою поранила ніжку. Потекла кров, і одна краплинка попала в око горобця, що дрімав у листі. Злякавшись, горобець скрикнув. Почувши цей крик, прокинулась ластівка, полетіла і вдарилась об тамтам. Відгук тамтама розбудив мавпу, яка спала на верхівці дерева. Читати далі »Все хоче жити
В її очах-щілинках — небо, мов криничка
В її очах-щілинках — небо, мов криничка,
З живими зайчиками на таємнім дні.
Широкі вилиці і коси смоляні —
Така була між нами остівка-калмичка.
Багаття на пагорбі
Африканська народна казка
Кенія
Колись дуже давно було в Кенії велике озеро з дуже холодною водою.
Жадоба золота
Африканська народна казка
Гвінея
Того вечора гіркі думки снували в голові великого чаклуна Фатали: обидва його учні Мамбі і Коджу, які сім років навчалися в нього премудрощів мистецтва, заявили про свій намір піти від нього. Спочатку старий розсердився і накинувся на юнаків з прокльонами, погрожуючи громами й блискавками. Та Мамбі й Коджу незворушно витримали той натиск і знову зажадали, щоб він відпустив їх. Ба більше, вони заявили, що як він їм відмовить, то вони підуть і без дозволу. Читати далі »Жадоба золота
Страшна гусінь
Африканська народна казка
Гана
Колись дуже давно гусінь заповзла до хати зайця, коли того не було вдома. Повернувшись, заєць побачив слід на землі й закричав:
Швидкокрилий вітре, чародію рвійний
Швидкокрилий вітре, чародію рвійний,
Стрілою човен мій неси вперед, неси,
А ви, громади-хвилі, владний вир краси,
Мені не заступайте шлях мій трагедійний!
Він виноградної шукав суперлози
II
Він виноградної шукав суперлози,
Щоб мир обдарувати рідкісним нектаром
І ощасливити поживним райським даром
І кам’янисті гори, і пухкі низи.
Мандрівче! Зупинись і глянь на цю могилу
Мандрівче! Зупинись і глянь на цю могилу —
Під нею спочиває пристрасний вулкан,
Що здуру спопелив свій божеський талан
І сам упень згорів, неначе дрібка пилу.