Нараз, як по знаку, вродився виноград
IX
Нараз, як по знаку, вродився виноград
І приголомшив світ такою новиною.
Невже, невже це правда? Лавою квапною
Посунули невірні вздріти дивоспад.
Література
Чи то в Атлантику, чи в Тихім океані
V
Чи то в Атлантику, чи в Тихім океані
Я повелитель скрізь і скрізь я володар,
В моїх руках Батам, в моїх і Гібралтар,
Від погляду мого блідніє все в Тмокані.
Не стерпів трудівник — у ямі опинився
VIII
Не стерпів трудівник — у ямі опинився,
І кинулися враз на нього пліткарі:
Він ледар змалечку, він з ранку до зорі
Без діла все життя бозна де волочився…
Я всім їм дам землі, землі на дні глибокім,
VI
Я всім їм дам землі, землі на дні глибокім,
Нехай попробують, яка вона на смак!
Хотів би знати я, де нині той мастак,
Що вдарив по мені колись в бою жорстокім?
Коли пускалися у світ конкістадори
Коли пускалися у світ конкістадори
На пошуки чужих, незнаних ще земель,
Лише причалили — взялися до дон сель
Для втіхи короля і власної обори.
На прю за рідний край рушають міліони!
VIII
На прю за рідний край рушають міліони!
Який чаруючий, величний буревій!
Спішать замучені, спішать наперебій
Вчорашніх каторжан численні легіони!
Благословенна мить чудесного прозріння!
VI
Благословенна мить чудесного прозріння!
Тебе приймаю я, моряк семи морів,
Як одкровення. В нім я, вигнавець, уздрів
Правдивий смисл мого життєвого горіння.
Я мексиканець!
Триптих
Сонет № 1
Я мексиканець! Достеменно! Світ не знає
Куточка кращого за Мексіко ніде.
І я боготворю це ім’я пресвяте,
Якій осанну Вседержитель сам співає!
Та дивно: кожен плід приносив смак бузи
VII
Та дивно: кожен плід приносив смак бузи,
Хоч страдник і впадав над нивою журною,
Хоч він і уповав молитвою гучною
До себе прихилити неба терези.
Що з того, що мене присуджено до страти?
VIII
Що з того, що мене присуджено до страти?
Що з того, що мене очікує петля?
Я з того регочу! Хай та епітемія
На голову впаде… Таж справдішні пірати…