Чи нам потрібні нескінченні панахиди
На згадку про гіркоти визвольних невдач?
До чого цей плаксивий ритуальний плач
Від криги Арктики до криги Антарктиди?
Навіщо академії-ефемериди,
Де з легкої руки мастак-доповідач
На наших же очах, мов цирковий трюкач,
Нам визволяє Київ, море і бескиди?
Нам треба вчитися таких архинаук,
Щоб наше вибити з чужих ворожих рук
Не сумом панахид чи культами містерій,
А окликами Єрихонської труби
Підважити основи тих страшних імперій,
Що нас кладуть живцем століттями в гроби!
Петро Косенко, 1982