I
Моряк семи морів, я їх перетинаю
У пору спокою і в пору бур жаских.
На прю зі смертю йду без острахів яких
І чисті небеса я день і ніч благаю
Утішити печаль болючу до безкраю
Скитальських днів моїх несказано гірких,
Уволити від пут самотности тяжких
І збавити мене від згубного відчаю.
Закинутий судьбою за життєвий борт,
Я вічно волочусь світами з порту в порт,
Щоденно кленучи мою осамотнілість.
Заступники морів! Молю вас: не лишіть
Без помочі мою на одрі слабосилість
І чарами надій мене не обійдіть…
Петро Костенко
Входить до секстету «Моряк семи морів» написаний в 1997 році