Життя – весь сенс існування всесвіту. Без живих істот весь цей величезний небесний механізм був би просто будильником на кладовищі. І нашій планеті, судячи по тому, як густо вона заселена, схоже, випало віддуватися за весь всесвіт. А вчені не перестають дивуватися, виявляючи життя в самих, здавалося б, абсурдних місцях. Таких, як:
Озеро киплячого асфальту
Озеро Піч-Лейк (в перекладі означає «бітумне озеро») знаходиться на карибському острові Трінід, схоже, що замислювалося як філія пекла. Тільки уявіть: котел глибиною 75 метрів та з поверхнею в 40 гектар, в якому постійно кипить, булькає і випускає вуглеводневі пари смолиста жижа. Знизу вариво підживлюється нафтою.
Здавалося б – яка вже тут може бути життя? А ні! Виявляється, в асфальтовому озері живуть, розмножуються і почувають себе чудово десять мільйонів живих організмів. Десять мільйонів на кожен грам озера.
Скуті кригою і часом
Озеро Унтер-Зе, що в Антарктиці, знаходиться в замороженому стані, щонайменше, сто тисяч років. Поповнюється воно виключно за рахунок води льодовиків які тануть, і втрачає воду, тільки шляхом сублімації (тобто переходу з твердої фази в пароподібну, минаючи рідку) льоду в атмосферу. Середа в озері лужна. По водневому показнику, це середовище можна зрівняти із звичайним відбілювачем для білизни.
Це настільки абсурдне місце, щоб намагатися знайти там звичні для нас форми життя, але на вивчення озера спорядили групу NASA в компанії з командою SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence – Пошук позаземних цивілізацій). Інтерес NASA пояснюється тим, що наявність життя в озері Унтер-Зе непрямо доводить існування життя на Енцеладі, замороженому супутнику Сатурна.
Високий тиск
що перевищує атмосферний в 400 тисяч разів
Японські вчені довели, що життя може пристосуватися до умов дуже високої гравітації – середовищі, в якому сила тяжіння перевищує земну більш ніж в 400 разів. Вони помістили колонії бактерій в ультрацентрифугу і стали розкручувати з прискоренням в 3.9 мільйонів метрів в секунду в квадраті (м/с2). Форма життя, яку вони тестували, не просто вижила. Вона продовжила рости.
Чим форма життя простіше, тим легше вона адаптується. Середа, убивча для високоорганізованих істот, виявляється цілком відповідним місцем для проживання і розмноження найпростіших і примітивніших. Чим, по всій ймовірності, пояснюється незмінно високий рейтинг фатальних для нормального людського мозку реаліті-шоу.
Крім того, якщо вже бактерія Saccharomyces cerevisiae вижила в умовах підвищеної гравітації, це означає, що після зіткнення Землі з метеоритом життя на нашій планеті продовжиться – хоч і без нас з вами. І, що не менш важливо – після відкриття японських учених список потенційно жилих планет значно розширився. Не виключено, що бактерії можуть знайтися навіть на так званих «коричневих карликах» гравітація яких перевищує земну в 100 разів.
Опромінене розріджене повітря
Три види бактерій-екстремалів виявлені у верхніх шарах земної атмосфери. Індійські вчені вже кілька років вивчають стратосферу за допомогою спеціальних газових балонів, які літають на висоті 12-14 кілометрів. За допомогою цих штуковин і вдалося виявити ні на що не схожі живі організми. Цим істотам розрядженого повітря більш ніж достатньо, а вбивче для всього живого ультрафіолетове випромінювання вони переносять без всяких проблем.
Це погана новина для тих, хто вірить в стерилізацію ультрафіолетом як універсальну захист від будь-якої зарази. І хороша – для прихильників гіпотези під назвою «панспермия». Відповідно до цієї гіпотези життя на Землі з’явилася в результаті перенесення «зародків життя» з інших планет. Дійсно, витривалість мешканців стратосфери говорить про те, що ці мікроорганізми цілком могли прилетіти з космосу на якому-небудь астероїді.
Титанік
Просто вражає, з яким невичерпним ентузіазмом бактерії прагнуть освоїти нові середовища. Взяти, приміром, бактерію Halomonas titanicae. У цього створення одно-єдине призначення – поїдання Титаніка. І це при тому, що, як ви розумієте, морське дно не усіяне Титаніками. А значить, як тільки ці 50 000 тонн металобрухту виявилися на дні, природа почала працювати над виведенням виду, якому воно припаде до смаку.
Скелястий грунт
Колонія бактерій-екстремофілів влаштувалася на дні золотодобувної шахти в Південній Африці і живе собі приспівуючи в повній темряві, на глибині двох з половиною кілометрів. Ця форма життя відрізана від сонячного світла, який раніше вважався «джерелом всього живого», уже багато мільйонів років. З’ясувалося, що бактерії черпають потрібну для росту і розмноження енергію з водню, якого в навколишньому їх гірській породі більше ніж достатньо.
Як і годиться мешканцям глибокої темряви, вони не дуже спритні, і розмножуються досить повільно. У той час як інші бактерії встигають подвоїтися кожну годину, цим для того ж самого потрібно три століття.
Чорнобильський реактор
В черговий раз приголомшлива здатність життя пристосовуватися до самих екстремальних умов була доведена, коли люди послали робота в саме серце чорнобильського реактора. Робот виявив живу чорну субстанцію з всередині саркофага над зруйнованим 4м блоком. Ці мікроскопічні гриби обходяться без фотосинтезу і примудряються використовувати ядерну радіацію як джерело енергії – замість сонця.