V
«Одумайся: тобі не допоможуть грози,
Які ти викликав. Згадай про рідний край!
Твоя омріяна для тебе може й рай,
А для щасливих Анд вона руїна й сльози.
Я чую підступи смертельної загрози
Чужого племені. Що кажеш? Постривай!
Хіба не інка ти? На захист Анд ставай,
А не шукай собі у пустощах занози!
Де ж родова твоя, де наша давня честь?
Устань на ворогів у вихорі нашесть
І шквалом вдар на них, як лиш уміють інки,
До рідних хащ своїх душею прихились —
Там, хлопче, ти й знайдеш твоєї слід чаїнки,
Вона тебе й візьме в п’янку щасливу вись!»
Петро Костенко
Сонет входить до секстету «Трагедія інки», написаний в 1996 році