Плоди трудів своїх побачити не міг,
XII
Плоди трудів своїх побачити не міг,
Хто віддано для них ввесь вік проколотився,
Хто з розпачу помер, але не покорився
І після смерті мир скептичний переміг.
Гудуть вітри подій кривавими шляхами
Гудуть вітри подій кривавими шляхами,
Горить з усіх кінців зачумлена земля…
Людина в пошуках надійного руля
Сама себе мордує власними руками.
І був покликаний найстарший жрець на раду
III
І був покликаний найстарший жрець на раду
«Чи відгадаєш ти мою, о старче, біль?
Ти ясновидящй… Повідь чи добру ціль
На оці маю я? Подай мені пораду».
Хмаринка золота прозорим небокраєм
Надії Чекотило
Хмаринка золота прозорим небокраєм
По морю синьому пливе повільно в даль.
За нею вслід летить моя журба-печаль
У простір зоряний стрімким небесним плаєм
Вовки його у вас забрали в лютім герці
XI
Вовки його у вас забрали в лютім герці
І бидлом вас за це, невірних, нарекли
А ви схилилися і дружно заревли,
Як той безмовний скот на бійні-шкуродерці.
Колись давно мій дід мене виводив в люди
Колись давно мій дід мене виводив в люди.
Оце, казав земля, а то… то небеса…
В них джерело життя і мудрість, і краса —
Все це Господні, сину мій, споруди.
Лети, лети ж вперед, мій човнику без страху
III
Лети, лети ж вперед, мій човнику без страху,
Як моря чарівник, стрілчастий альбатрос!
Долай, перемагай безмежности хаос —
Так голову колись однак ложить на плаху!
Недавно мій земляк, що серед нас є асом
Яру Славутичу
Недавно мій земляк, що серед нас є асом
В цеху прекрасного, вабного світу муз,
Мій трунок спробував, підняв мене на глуз
І охрестив мене відразу ловеласом.
О радосте моя! Красуне ластів’яча!
III
О радосте моя! Красуне ластів’яча!
Розкішна панорама джунглів і пустель!
Видовище проваль, вулканів, грізних скель
І пісня голосна п’янким життям кипляча!
Вперед, чимдуж вперед на клятих сарацинів
IV
Вперед, чимдуж вперед на клятих сарацинів,
Твоїх, Кастіліє, відвічних ворогів,
Чимало я післав у пекло їх гробів,
А з ними й тих дурних і жадібних кретинів!