Сценарій авантюр і казка лукомор’я,
Прекрасна Флоридо, притулок зла і втіх,
Вітай же і мене на берегах твоїх
Недобитка рабів країни сліз і горя.
Ти бачила конкістадорів із-за моря,
Грабіжників в сутанах з-під ворожих стріх,
Вкушаєш ти ще й нині гіркість, як на сміх
«Законників» твого чудового помор’я.
Та ти живеш і квітнеш наче той Едем,
Живеш і зцілюєш нещасних день за днем
И недужим на порозі смерти шлеш здоров’я
Назло усіх нещасть, назло усіх стихій.
Подай же і мені, хлопчині Наддніпров’я
Бодай хоч крихітку малесеньку надій…
Петро Косенко, 1996