У Джана свято свят — скінчилася морока —
Завіз він матір немічну в старечий дім.
Радіє з Джаном Джейн і їх синочок Джім,
Дзявкоче весело й собачка білобока.
О, як радіє все! Таж та стара сорока
Не відає того, як настогидла всім,
Не знає, як дурним кахиканням своїм
Їх мучила ця дармоїдка лежебока.
За гроші матері, щоб мати справжній фан,
Для Джейн на радощах купив папугу Джан,
А синові — пістолю справдішню ковбойську
І праведником тихо віку доживав.
Та скоро син відчув батьківську кров «геройську»
І тата з мамою для втіхи постріляв…
Петро Косенко, 1984