Преславній пам’яти
Веньяміна Франкліна
Усміхнений джентльмен в химерному сурдуті
На камені присів, щоб хвильку відпочить
Та й сам закам’янів. Над ним ясна блакить
І слави ореол у вічному маршруті.
Бостонський вундеркінд в тяжкій життєвій скруті
Прийшов із теміні зачумлених століть,
Щоб помогти сліпцям без мук і доброхіть
До мудрості дійти на грізнім перепутті.
Не завойовник на баскому огирі,
Не визволитель від щасливої зорі —
Рівноапостольний у США, мудрець і вихователь,
Що скромність мудрості на п’єдестал возніс;
На ниві пізнання він вічний був старатель,
А тому й залишив такий рясний укіс!
Петро Косенко, 1993