XV
Звершилось! Чуєте? Це величаві дзвони
Могильну тишу рвуть дніпрових славних гір.
Бід Бресту древнього по дальний Армавір
Тріщать і рушаться московські бастіони.
Загомонів Дністер, озвались терикони,
Свободи полум’ям врагам наперекір
Палає Україна до найвищих зір —
На прю за рідний край рушають міліони.
Почувся глас з небес: — Возлюблені мої
Я рай вам дав колись край моря на землі;
Вовки його у вас забрали в лютім герці.
За віщо вам прийшлось невинну кров пролить?
Возвеселітися: за вашу віру в серці
Хай ваша золота освятиться блакить!
Петро Косенко
Входить до вінка сонетів «Звершилось!», написаних на протязі 1991-95 років