І. Качуровському
Я бачив сон. Ісус в сріблястому хітоні
Збудив мене із кам’яного сну: “Ходім!”
Сліди мого життя у сяйві золотім
Лежали перед нами, наче на долоні.
І скрізь сліди Христа прозорі, ніжнотонні,
Переплелись з моїми на шляху твердім,
Часом губилися на вигоні крутім
І десь топилися в небесному бездонні.
Тоді я до Ісуса, взявши за рукав:
“Виходить ти мене не завжди пильнував,
Не вів, не хоронив і не беріг від лиха,
Хоча у молитвах я так тебе просив”.
Христос мене обняв, поцілував і стиха:
“Слідів немає там, де я тебе носив…”
Петро Косенко. Присвячено І. Качуровському. 1983