Перейти до вмісту

Я до двобою вас, мізерні, закликаю

VII

Я до двобою вас, мізерні, закликаю,
Лиш тільки запасіть побільше золотих
Та виведіть з собою холуїв твердих —
Де ж аркебузів я незвичних назбираю?

Грабуйте ваших слуг й низькопоклонну зграю
І ще раз обдуріть, раби, рабів своїх,
Переконайте їх, слухняних і сліпих,
Що не у вас, а в них життя я відбираю.

О ні, дурисвіти, хто волею горить,
На волі й умира! Той і в предсметру мить
Невільника врага у серці пожаліє!

А, можновладці, вас я на останній герць
Сьогодні кличу — о, як серце пломеніє!
На шпадах змірити нікчемність ваших серць!

Петро Костенко

Сонет входить до збірки «Сповідь пірата» і написаний в 1994 році