До недавнього часу переважна більшість виявлених екзопланет відносилося до двох груп – суперземля і гарячий юпітер. До першої групи відносяться кам’янисті планети з масою до 7-10 земних, основу яких складають гірські породи за складом схожі з земними. Друга група, в свою чергу, представлена гігантськими екзопланетами, як правило,тими що обертаються близько до рідної зірки, через що, як на поверхні, так і в надрах температура не опускається нижче 700 С.
Однак на підставі знайдених на сьогодні планет робити далекосяжні висновки про «населенні» Всесвіту не варто. Очевидно, нинішній рівень розвитку технологій і застосовувані методи не дозволяють реєструвати планети інших типів з такою ж легкістю, як зазначені вище об’єкти.
Першою ластівкою в, безумовно, великому майбутньому «врожаї» планет став об’єкт GJ 1214b, розташований в сузір’ї Змієносця на видаленні 40 світлових років від нас. Вперше цю планету виявили в 2009 році, зарахувавши її тоді до суперземлі. Але незвичайне співвідношення розмірів і щільності – 2,67 земних радіуса і лише третина земної маси – змусили засумніватися в первісному «діагнозі». Фахівці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики припускають, що GJ 1214b являє собою водний світ – планету з невеликим твердим ядром і гігантським океаном навколо нього.
В ході вивчення знімків з орбітального телескопа Hubble вчені встановили, що атмосфера GJ 1214b являє собою густий водяний пар з додаванням невеликих кількостей гелію і водню. Враховуючи вкрай високу температуру на поверхні планети – близько 200 С – вода в її океанах повинна знаходитися в екзотичних станах, іменованих «гарячим льодом» та «понадрідкою водою».
https://www.youtube.com/watch?v=PXL8VrMYz3I